Історія справи

Постанова ВГСУ від 12.10.2016 року у справі №910/17393/14
Постанова ВГСУ від 01.03.2017 року у справі №910/17393/14
Постанова ВГСУ від 08.06.2016 року у справі №910/17393/14
Постанова ВГСУ від 26.03.2015 року у справі №910/17393/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 910/17393/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Губенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної Ірини Вікторівни на ухвалу відКиївського апеляційного господарського суду 27.10.2016у справі Господарського суду№ 910/17393/14 міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк"доПублічного акціонерного товариства "Вернум Банк"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 2. ОСОБА_5провизнання недійсним списання грошових коштів з кореспондентського рахунку та про стягнення коштів

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача ОСОБА_6;- відповідача - третіх осіб ОСОБА_7; 1. ОСОБА_8; 2. ОСОБА_5;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/17393/14 (колегія суддів у складі: Хрипун О.О. - головуючий суддя, судді Корсакова Г.В., Станік С.Р.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної Ірини Вікторівни у відновленні пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної І.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 у справі № 910/17393/14 повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/17393/14 з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Вернум Банк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної Ірини Вікторівни залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/17393/14 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Подане Публічним акціонерним товариством "Вернум Банк" клопотання про витребування доказів відхиляється судом касаційної інстанції з огляду на передбачені ст. 111-7 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судом апеляційної інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/17393/14 прийнятим 06.11.2015 та підписаним 11.11.2015 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Вернум Банк" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 у справі № 910/17393/14 за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 у справі № 910/17393/14 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

23.11.2015 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" вперше звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 у справі № 910/17393/14, при цьому позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Південкомбанк" Штогріної І.В. про звільнення від сплати судового збору відхилено; апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної І.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 у справі № 910/17393/14 повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

17.12.2015 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" вдруге звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 у справі № 910/17393/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної І.В. на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2015 у справі № 910/17393/14 повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки скаржник не надав належних доказів сплати судового збору у необхідному розмірі та відсутня інформація щодо зарахування коштів, сплачених за подання апеляційної скарги, до спеціального фонду Державного бюджету України.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2016 у справі № 910/17393/14 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 залишено без змін, оскільки як встановлено судом касаційної інстанції Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Південкомбанк" не доплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 339, 80 грн.

30.06.2016 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" втретє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 у справі № 910/17393/14.

Одночасно скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на судове рішення, обґрунтовуючи його тим, що ним було подано апеляційну скаргу з дотриманням процесуального строку, однак ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 апеляційну скаргу позивача повернуто скаржнику без розгляду; ПАТ "КБ "Південкомбанк" не погодилося із зазначеною ухвалою та оскаржило її до суду касаційної інстанції, який встановив, що апеляційний господарський суд невірно зазначив розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги. Наведене, в свою чергу призвело до неможливості звернення до суду апеляційної інстанції в межах встановленого процесуального строку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної І.В. у задоволенні клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної І.В. на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2015 у справі № 910/17393/14 повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2016 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 у справі № 910/17393/14 скасовано. Справу № 910/17393/14 передано до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/17393/14 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної Ірини Вікторівни у відновленні пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної І.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2015 у справі № 910/17393/14 повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції відхиляючи заявлене клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, дійшов висновку про неповажність причин пропуску процесуального строку, оскільки клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції мотивоване лише посиланням на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 та на усунення недоліків апеляційної скарги; Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" не навело обставин, які вплинули на пропуск ним строку на апеляційне оскарження у період з 14.01.2016 до 30.06.2016 та які не залежали від його волі; ПАТ "КБ "Південкомбанк" не навів суду причини, які заважали зверненню з апеляційною скаргою протягом 22 днів у період після підтвердження касаційною інстанцією законності ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016; подальше усунення допущених процесуальних недоліків оформлення апеляційної скарги не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого законодавством процесуального строку.

Вищий господарський суд України погоджується з даним висновком апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], № 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні (абз. 6 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до абз. 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

У п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо яку цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Як вбачається з ухвал Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 та від 14.01.2016 у справі № 910/17393/14, попередні апеляційні скарги скаржника були повернуті апеляційним господарським судом внаслідок порушення саме скаржником приписів чинного процесуального законодавства щодо оформлення та порядку подання апеляційної скарги. Так, зокрема, вперше подана апеляційна скарга була повернута у зв'язку із тим, що скаржником не додано доказів сплати судового збору, а клопотання про звільнення від його сплати відхилено апеляційним господарським судом; вдруге подана апеляційна скарга була повернута судом апеляційної інстанції, оскільки скаржником судовий збір сплачено не у встановленому розмірі та відсутня інформація щодо зарахування коштів, сплачених за подання апеляційної скарги, до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, як правомірно зазначено апеляційним господарським судом, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної І.В. не навело обставин, які вплинули на пропуск ним строку на апеляційне оскарження у період з 14.01.2016 до 30.06.2016 та не залежали від його волі.

Водночас, подальше усунення допущених процесуальних недоліків оформлення апеляційної скарги не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого законодавством процесуального строку.

Разом з тим, Київський апеляційний господарський суд надаючи оцінку доводам скаржника, викладеним у клопотанні, щодо усунення обставин, зазначених в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 у справі № 910/17393/14 при третьому зверненні з апеляційною скаргою, однак з урахуванням розміру судового збору зазначеного в постанові суду касаційної інстанції, обгрунтовано зазначив, що ПАТ "КБ "Південкомбанк" не навів суду причини, які заважали зверненню з апеляційною скаргою протягом 22 днів у період після підтвердження касаційною інстанцією законності ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції при розгляді клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на судове рішення не врахував те, що в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 невірно зазначено розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, відхиляється судом касаційної інстанції, оскільки, по-перше, ГПК України саме на заявника покладено обов'язок при зверненні з апеляційною скаргою надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; по-друге, Вищий господарський суд України, переглядаючи ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016, встановив, що ПАТ "КБ "Південкомбанк" звертаючись з апеляційною скаргою недоплатило судовий збір у розмірі 1 339, 80 грн.

Згідно із ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що відхиляючи заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про неповажність причин пропуску процесуального строку.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. ст. 1115, 1117 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятої у справі ухвали апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Штогріної Ірини Вікторівни залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 у справі № 910/17393/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ